Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Tretyak K$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Tretyak K. Modified parameter methods of researching GNSS networks with correlative measurements and systematic errors [Електронний ресурс] / K. Tretyak, K. Smoliy // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2017. - Вип. 2. - С. 59-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2017_2_15 Гідроелектростанції переважно будуються за гірських умов, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним із найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак у зв'язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника за гірських умов і корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок розроблено модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10 - 20 % у порівнянні з класичним параметричним методом. Дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10 - 50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС. | ||
| 2. | 
Tretyak K. Investigation of the accuracy of GNSS-vector measurements during the deformation monitoring of engineering structures: case study in tested network [Електронний ресурс] / K. Tretyak, O. Lompas, R. Yakhtоrovych // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2018. - Iss. 87. - С. 36-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2018_87_7 | ||
| 3. | 
Tretyak K. Investigation of the interrelationship between changes and redistribution of angular momentum of the earth, the antarctic tectonic plate, the atmosphere, and the ocean [Електронний ресурс] / K. Tretyak, F. K. F. Al-Alusi, L. Babiy // Геодинаміка. - 2018. - № 1. - С. 5-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2018_1_3 | ||
| 4. |
Tretyak K. Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements [Електронний ресурс] / K. Tretyak, B. Palianytsia // Geodynamics. - 2021. - № 1. - С. 5-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2021_1_3 Мета роботи - виявити залежність між сезонною зміною температури та вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 рр. Для досліджень використано дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період із середини 2016 до середини 2020 р. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовано спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв'язку із сезонними змінами температури повітря. На підставі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але за умови відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі та спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15 - 18 мм. Практично всі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року - на стиснення греблі. У зимовий і літній періоди горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні - на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов'язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень та епохи їх прояву залежать від конструкції греблі та її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення та епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв'язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд. | ||
| 5. |
Tretyak K. Method for of detecting short-term displacements of the Earth's surface by statistical analysis of GNSS time series [Електронний ресурс] / K. Tretyak, І. Brusak // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2021. - Iss. 93. - С. 27-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2021_93_5 Короткотривалі геодинамічні зміщення (КТГДЗ) земної поверхні (ЗП) сьогодні недостатньо вивчені, адже їх однозначна ідентифікація є досить складною задачею. Такі геодинамічні процеси можна помітити, розглядаючи ряди спостережень GNSS станцій тривалістю до 2 міс, а при порівнянні річних рядів ці зміщення координат візуально практично непомітні. З метою пошуку таких КТГДЗ ЗП розроблено метод їх виявлення за статистичним аналізом часових серій GNSS станцій. Запропоновано метод, який полягає у пошуку ковзаючих кореляційних і коваріаційних зв'язків між часовими рядами двох GNSS станцій за короткі періоди, що зміщуються вздовж усієї часової серії. Такий підхід надає можливість за виділенням аномальних зміщень окремих GNSS станцій показати характер зміщень на всій досліджуваній території. Високий коефіцієнт кореляції (КК) між рядами станцій свідчить про наявність одночасних та однакових за абсолютною величиною зміщень. Високе значення коваріації (КВ) свідчить про синхронність та однонаправленість таких зміщень. У результаті, за представленою методикою, досліджено часові ряди 8-ми GNSS станцій мережі Geoterrace за період із кінця 2017 до початку 2021 р. Досліджено ймовірний аномальний висотний зсув на цій території на момент 185 дня 2018 р. За результатами опрацювання GNSS станцій побудовано карти просторового розподілу КК і КВ. Запропоновану методику доцільно вдосконалювати та застосувати для дослідження кінематичних процесів на територіях із густою мережею GNSS станцій і тривалими часовими рядами спостережень. Це можуть бути GNSS мережі, призначені для моніторингу великих інженерних об'єктів, таких як ГЕС, ГАЕС. | ||
| 6. |
Tretyak K. R. The research of interrelation between seismic activity and modern horisontal movements of the Carpathian-Balkan region based on the data from permanent GNSS stations [Електронний ресурс] / K. R. Tretyak, І. V. Brusak // Geodynamics. - 2020. - № 1. - С. 5-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2020_1_3 Проблема прогнозу землетрусів та їх взаємозв'язку з горизонтальними деформаціями земної кори досі не вирішена. Мета роботи - пошук просторово-часових взаємозв'язків між величинами узагальнених критеріїв поля горизонтальних швидкостей земної кори та узагальненої сейсмічності. Як полігон досліджень обрано територію Карпато-Балканського регіону, в зв'язку з широкою диференціацією сейсмічної активності та добре дослідженою геологічною структурою регіону. За даними мереж ГНСС-станцій у період з 2010 - 2019 рр. проаналізовано горизонтальні деформації території Карпато-Балканського регіону та побудовано карти розподілу швидкостей дилатацій. За даними сейсмічних станцій визначено щорічні параметри узагальненої сейсмічності для окремих блоків, у вершинах яких знаходяться ГНСС-станції. На підставі просторово-часового аналізу горизонтальних деформацій та узагальненої сейсмічності, проведено пошук кореляційних взаємозв'язків між абсолютним значеннями дилатації та узагальненими параметрами сейсмічності територій. У результаті виділено сталі зони, з високим ступенем кореляції між абсолютним значеннями дилатації та великою піввіссю еліпса розсіювання землетрусів. Найбільша за площею територія з високою кореляцією охоплює Родопский масив, зону занурення Африканської плити під Євразійську. Територія високої кореляції також співпадає з зоною Вранча. На підставі виконаних досліджень можна припустити, що кореляційний взаємозв'язок між горизонтальними деформаціями визначеними за даними ГНСС і узагальненою сейсмічністю проявляється тільки у зонах субдукції, де є інтенсивна сейсмоактивність і мають прояви постійні деформації земної кори. Це підтверджується проявом зон кореляцій, які розташовані вздовж однієї зі сторін активних розломів. | ||
| 7. |
Tretyak K. Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures [Електронний ресурс] / K. Tretyak, І. Brusak, І. Bubniak, F. Zablotskyi // Geodynamics. - 2021. - № 2. - С. 16-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2021_2_4 | ||
| 8. | 
Savchyn І. R. The first Ukrainian permanent GNSS station in Antarctica: processing and analysis of observation data [Електронний ресурс] / І. R. Savchyn, Yu. S. Otruba, K. P. Tretyak // Український антарктичний журнал. - 2021. - № 2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2021_2_3 Мета роботи - опрацювання та аналіз часових рядів координат першої української перманентної ГНСС-станції в Антарктиді - Antarctic Station Academic Vernadsky (ASAV), а також комплексне дослідження впливу геофізичних факторів на часові серії координат та визначення значень компонент швидкостей зміщень даної ГНСС-станції. Опрацювання результатів вимірювань проводилось із використанням програмного комплексу Bernese GNSS Software v. 5.2. Для одержання щоденних розв'язків координат перманентної ГНСС-станції ASAV використано модуль Bernese Processing Engine (BPE) та алгоритм опрацювання RNX2SNX (RINEX-TO-SINEX). В результаті одержано щоденні координатні розв'язки перманентної ГНСС-станції ASAV та визначено вектор її зміщень у системі координат IGb08. Вектор зміщень перманентної ГНСС-станції ASAV має північно-східний напрямок. Одержані результати узгоджуються із моделлю рухів тектонічної плити даного регіону. Для вивчення характерних періодів гармонічних коливань часових серій координат перманентної ГНСС-станції ASAV, що зумовлені різними геофізичними чинниками, проведено комплекс досліджень, який включав розроблення алгоритму, а також пакету прикладних програм для опрацювання часових серій і визначення оптимальних кривих, які максимально достовірно їх описують. Таким чином, для кожної часової серії записано оригінальне рівняння для визначення оптимального періоду коливань. В результаті виявлено аномальний розподіл коливань значень координат перманентної ГНСС-станції ASAV з різними періодами і це свідчить про складний характер впливу геофізичних факторів на просторове розташування, а також підтверджує необхідність систематичних досліджень впливу таких факторів на стійкість та зміщення ГНСС-станції. Встановлено, що перманентна ГНСС-станція ASAV піддається впливу сезонних коливань, які пов'язані зі зміною умов навколишнього середовища. | ||
| 9. |
Tretyak K. Establishment of the automated system of geodetic monitoring for structures of Tereble-Ritska HPP [Електронний ресурс] / K. Tretyak, O. Zayats, V. Hlotov, M. Navodych, I. Brusak // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2022. - Iss. 95. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2022_95_4 Показано аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. Із 2018 р. систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 р. інструментальна частина АСГМ включає в себе 3 основних компонента, а саме: лінійно-кутові виміри (ЛКВ) із визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п'єзометричні вимірювання. Із метою моніторингу деформацій показано результати роботи АСГМ. Наведено переваги застосування АСГМ у порівнянні з класичними вимірюваннями, які перш за все надають можливість постійного визначення координат у режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) та 3 мм (по висоті) на площі 2 км<^>2 | ||
| 10. |
Tretyak K. Modern deformations of earth crust of territory of Western Ukraine based on "Geoterrace" GNSS network data [Електронний ресурс] / K. Tretyak, I. Brusak // Geodynamics. - 2022. - № 1. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2022_1_4 Проаналізовано сучасні тенденції горизонтальних і вертикальних зміщень території заходу України за ГНСС-даними, з побудовою відповідних карт рухів і з виділенням зон деформацій верхнього шару земної кори. Об'єктом дослідження є горизонтальні та вертикальні деформації верхнього шару земної кори. Мета роботи - виявлення та аналіз деформаційних зон на Заході України. Вихідними даними є горизонтальні та вертикальні швидкості 48 ГНСС-станцій із 2018 до 2021 року мережі "Geoterrace" на Заході України, відомі тектонічні карти території та описові матеріали. Методика передбачає порівняння та аналіз сучасних деформацій земної кори регіону з його відомою тектонічною структурою. У результаті вперше побудовано карти горизонтальних швидкостей ГНСС-станцій і деформацій верхнього шару земної кори Заходу України як єдиного регіону та вертикальних швидкостей ГНСС-станцій. Установлено, що деформації території Заходу України є складними і лише частково співвідносяться з відомою тектонічною будовою в регіоні. Більшість ГНСС-станцій зазнають висотних просідань, імовірно, в зв'язку з денудаційними процесами, але Галицько-Волинська западина практично не просідає. На схилах Українського щита помітна кореляція вертикальних зміщень і глибини залягання поверхні кристалічних порід. Зони стиску виділяються на Закарпатті, що відповідає території Закарпатського глибинного розлому, а інша - на північному-заході регіону. Окремо необхідно виділити регіон довкола м. Хмельницький, де спостерігаються аномальні вертикальні та горизонтальні зміщення. Надано геодинамічну інтерпретацію аномальних зон деформацій. Визначені швидкості ГНСС-станцій зі збільшенням часового інтервалу спостережень нададуть можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори на території Заходу України та в майбутньому створити відповідну регіональну геодинамічну модель. | ||
| 11. |
Savchyn І. R. Tectonic plates moment of inertia and angular momentum determination: the case of the Antarctic plate [Електронний ресурс] / І. R. Savchyn, K. R. Tretyak // Український антарктичний журнал. - 2023. - Т. 21, № 1. - С. 13-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2023_21_1_4 | ||
| 12. |
Tretyak K. R. Modeling the Trooz Glacier’s movement using air temperature data and satellite SAR observations in 2015–2022 [Електронний ресурс] / K. R. Tretyak, D. V. Kukhtar // Український антарктичний журнал. - 2023. - Т. 21, № 1. - С. 24-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2023_21_1_5 | ||
| 13. | 
Tretyak K. R. Application of Sentinel-1 radar interferometric images for the monitoring of vertical displacements of the Earth’s surface affected by non-tidal atmospheric loading [Електронний ресурс] / K. R. Tretyak, D. V. Kukhtar // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 1. - С. 87-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_1_8 Проаналізовано вертикальні рухи земної поверхні, зумовлені впливом неприпливного атмосферного навантаження NTAL, за допомогою даних супутникової радарної інтерферометрії. Встановлено чіткий зв'язок між даними карт вертикальних зміщень, отриманих за результатами радарної інтерферометрії, та висотними часовими рядами перманентних ГНСС станцій. Об'єкт дослідження - територія довкола ГНСС станцій BYCH (м. Бучач), GORD (м. Городок), CRNT (м. Чернівці). Вхідними даними були чотири пари радарних інтерферометричних знімків зазначені територій. Радарні супутникові знімки отримано з космічного апарату Sentinel-1A. Тип даних - SLC (Single Look Complex) з вертикальною поляризацією. Режим знімання - широкосмугова інтерферометрія IW (Interferometric Wide Swath). Дані опрацьовано за допомогою програмного забезпечення SNAP (Sentinel Application Platform). У результаті опрацювання радарних інтерферометричних знімків отримано карти вертикальних зміщень указаних територій, де відбувалось зміщення земної поверхні, зумовлене впливом неприпливного атмосферного навантаження. Значення, отримані на основі карт вертикальних зміщень, мають високу збіжність із результатами часових рядів зміни висотного положення перманентних ГНСС станцій. Отримані результати, мають як наукове, так і практичне значення для вивчення впливу неприпливного атмосферного навантаження на значних територіях - підвищення точності опрацювання наземних геодезичних вимірів, зокрема високоточного нівелювання. За даними досліджень можна вносити поправки у результати нівелювання за короткоперіодичні зміщення, викликані впливом неприпливного атмосферного навантаження NTAL. | ||
| 14. |
Tretyak K. Reservoir-triggered seismicity: case study of the Dnister Hydro Power Complex (Ukraine) [Електронний ресурс] / K. Tretyak, I. Brusak, R. Pronyshyn // Геофизический журнал. - 2024. - Т. 46, № 1. - С. 38-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2024_46_1_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |